«Є речі, які з певної точки зору становлять собою остаточне зло, тобто, є вкрай небезпечні /.../. Замовчувати таке зло даремно, оскільки нічого, крім оманного почуття безпеки, подібне самозаспокоєння не дасть. Людська природа здатна на зло у неймовірній кількості, і злі діла настільки ж реальні, що й добрі, у тій мірі і в тих межах, в яких людська психе здатна диференціювати їх і виносити судження. Тільки несвідоме не робить різниці між добром і злом»

К. Г. Юнг.

С «проФФесурой» Партии регионов позорные казусы всегда случаются в самый неподходящий момент. Янукович пал от яйца в разгар президентских выборов. Его соратник по «науке» Дмитрий Табачник осрамился перед миллионами телезрителей как раз тогда, когда ПР созрела для выдвижения его на пост мэра Киева.

«Дмитро Володимирович не є фахівцем ні в чому, окрім тіньової політики…»
(Ирина Погорелова, «Ферзь», «Пост-Поступ», 8 сентября 1994 года)

«… простирались все те же шестьдесят четыре квадрата, великая доска, посреди которой, дрожащий и совершенно голый, стоял Лужин, ростом с пешку».
(Владимир Набоков, «Защита Лужина»)

13 с лишним лет назад, когда бывший пресс-секретарь кандидата в президенты Кучмы только обживался в должности главы администрации президента Кучмы, статья И. Погореловой в легендарном «Пост-Поступе» была, что называется, у всех на устах. Распространившийся гораздо позднее анекдот («А кем Леонид Кучма работает? – Да так, президентом в администрации Дмитрия Табачника…») стал, по сути, лишь развернутой манифестацией идеи той публикации, отраженной в заголовке – «Ферзь».

Нещодавно на сторінках газети "Киевский телеграф" було оприлюднено статтю Д. Табачника "Утиный суп по-украински". У попередньому числі "НіД" ми вже публікували відгук на неї письменника Олекси Палійчука. Пропонуємо вашій увазі – на продовження теми – статтю письменника Олега Чорногуза.

Днями, пане Табачнику, я мав нещастя прочитати Вашу статтю з набором чужих цитат, узятих вами з різних нібито першоджерел на прокат для імітації власного інтелекту. Ви не станете заперечувати, що пов'язувати цитати одну з іншою – невелика мудрість для більш-менш освіченої людини. Чи не так? Погодьтеся, що я кажу щось слушне. Бо не кожному ж авторові, який себе поважає, робить честь чи додає авторитету набір чужих цитат і відсутність власних думок. А ви, пане Табачнику, як багатьом відомо в Україні, вважаєте себе великим істориком і вченим.

Киевский рынок заполнили подделки под картины. Уже три года коллекционеры внимательно следят за появлением на рынке новых, дотоле неизвестных работ ценимых художников. 50 на 50 что это подделка. В мире аукционный дом, галерея - это гарантия качества и подлинности лота. В Украине немного не так. Столичная галерея "Корнерс" одно из мест, где подделки появляются чаще других.