Дмитрий Табачник - неофіційний сайт міністра !!!

Якщо певна критична маса росіян потрапить до вищих ешелонів влади, зовнішньополітичний курс України суттєво зміниться і переорієнтується із Заходу на Схід - це слова з книги Дмитра Видріна i Дмитра Табачника «Україна на порозі XXI століття».

Не так давно на книжкових відстоях книгарень Києва з’явилася малопримітна книжка із претензійною назвою “Утиный суп” по украински”. Така назва, очевидно, мала б привернути увагу насамперед любителів кулінарії, однак шукачі вишуканих кулінарних рецептів, як кажуть, можуть не турбуватися, бо титульну сторінку замість “утьонка” прикрасив її автор – Д.Табачник, знаний “кулінар” дещо іншої кухні. Він зібрав воєдино свої газетні опуси і видав публіцистичне вариво із чорносотенно-шовіністичним, українофобським душком. Однак претензійна назва це, звісно, не найгірша вада збірника статей Д.Табачника. Це політичне вариво під назвою “Утіний суп” – по суті, заявка на те, що кущ бузини – поповнився “байцом” із претензіями на інтелектуальне кілерство проти українського національного відродження та визначних постатей українських національно-визвольних змагань.

Ось типовий приклад. На ст. 35 Табачник стверджує: “Современное украинское государство – во многом историческая случайность, рожденная разломом цивилизаций. Судьба независимости решалась не упорной борьбой народа (кровавой, как в Ирландии, или ненасильственной, как в Индии)”.

Призначення Дмитра Табачника на вторинний по грошах, але стратегічно важливий гуманітарний напрямок, спровокувало хвилю невдоволення в Україні.

Це могло б призвести до широкого міжнародного резонансу, потужного громадянського протесту, і, як результат, відставки уряду і дострокових парламентських виборів. За умови ефективної опозиції.

Чого вчить ситуація з "табачним" міністром?

Міністерство культури спростовує заяву міністра освіти Дмитра Табачника про зниження відвідування кінотеатрів після впровадження українського дубляжу.

Про це йдеться у відповіді міністра культури Михайла Кулиняка на інформаційний запити репортерів.

"Що стосується наслідків, пов'язаних з впливом реалізації норми закону щодо дублювання, озвучення чи субтитрування іноземних фільмів українською мовою, на відвідування кінотеатрів, то ці наслідки мають позитивну динаміку", - сказано у повідомленні.

9 квітня 2010 року Апеляційний суд міста Києва задовольнив апеляційну скаргу адвоката Миколи Коханівського Сидора Кізіна про незаконний арешт Шевченківським районним судом та постановив випустити з-під ватри Миколу Коханівського.

Таке рішення стало результатом наполегливої праці адвоката та тиску громадськості на владу, яка провадить системні репресії проти українських патріотів. Зокрема,  акції протесту проти політики українофобії, яку роздмухує влада на чолі з Віктором Януковичем та попереджала президента, що він несе персональну відповідальність за кожен злочин, який чиниться владою проти української нації і держави.

"Я вітаю рішення Апеляційного суду, і радий тому, що попри той тиск, який може чинитися на суди нинішньою владою, є віра в те, що об‘єктивний розгляд справ можливий.

ПЕТИЦІЯ Звернення до Президента США Барака Обами з нагоди візиту Президента України Віктора Януковича до США (з приводу ксенофобських заяв Міністра освіти і науки України Д. Табачніка).

У  історії з вимогами студентів про відставку міністра освіти і науки Дмитра Табачника з'явилися нові подробиці. Сам
міністр вже неодноразово заявляв, що не збирається звертати увагу на студентські акції, однак один з його заступників, Петро Куліков, днями дав вельми емоційний коментар в інтерв'ю телеканалу <<СІТІ>>.

7 квітня в Сумах в рамках АнтиТабачної кампанії студентство, громадські
діячі та небайдужі громадяни Сумщини провели пікет проти призначення
Міністром освіти і науки України Дмитра Табачника. Саме в цей день
віце-прем'єр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко перебував на
Сумщині, представлюячи нового губернатора. Молодь намагалася донести свою
позицію безпосередньо до профільного керівника Дмитра Табачника. На жаль,
новий губернатор Юрій Чмирь та віце-прем'єр міністр пройшли повз
пікетуючих, не відреагувавши на акцію. Можновладці продемонстрували
абсолютну байдужість до проблем молоді.